надувати — 1) = надимати, надути (наповнюючи повітрям / газом, збільшувати в об ємі), здувати, здути, роздувати, роздути 2) = надимати, надути (про вітер наповнюючи повітрям, натягати, робити пружним що н.), напинати, напнути, нап ясти, роздувати, роздути… … Словник синонімів української мови
надувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
копилити — лю, лиш, недок., перех., розм. Випинати, надувати (зазвичай губи) … Український тлумачний словник
надимати — див. надувати 1) … Український тлумачний словник
надування — я, с. Дія за знач. надувати … Український тлумачний словник
надути — див. надувати … Український тлумачний словник
роздувати — і рідше роздима/ти, а/ю, а/єш, недок., розду/ти, розду/ю, розду/єш і рідше розідму/, розідме/ш; мин. ч. розду/в, ла, ло; док., перех. 1) Струменями повітря підсилювати горіння чого небудь. || Примушувати яскраво палати (вогонь, пожежу, полум я і… … Український тлумачний словник
надимати — див. надувати … Словник синонімів української мови
надути — див. надувати … Словник синонімів української мови
нанести — 1) = наносити (про вітер, заметіль, воду, а також безос. захопивши своїм рухом, принести й скупчити в якомусь місці значну кількість піску, пилу, снігу тощо), нагнати, наганяти, нагонити, нагорнути, нагортати; намести, намітати, навіяти, навівати … Словник синонімів української мови